вівторок, 12 січня 2016 р.

Дитина і свята

Чи помічали ви, що під час будь-яких тривалих свят, ваші діти, здається, роблять все, щоб вони проходили якомога менш радісно? Ми, дорослі, думаємо так: ми влаштували дитині таке чудове свято! Були і подарунки, і солодощі, і купа друзів… І що я маю за вдячність? Істерики! Сльози! Насуплений носик! А деякі батьки навіть чують:«Ти погана(ий) мама(тато)!»




Вперше я задумалась про свята і дітей цього Нового року. Поспостерігавши за своїм шестирічним хлопчиком та за дітками друзів (від 0 до 10 років), я зрозуміла, що свята дитині даються достатньо важко. Чому? Давайте поміркуємо.

Згадайте себе. Ні, не в дитинстві, а тиждень тому. Відгуляли Новий Рік, чудово розважились, хтось, може, й занадто. Відвідували друзів, родичів, їли багато масної, калорійної їжі, співали пісень, танцювали… І як же чудово все одно повертатися додому, зранку наварити супу і відпочивати перед телевізором! І тут у мене до вас питання: від чого відпочиваємо? Начебто ж не вагони розвантажували, тобто фізично не втомились. Втомились ми емоційно. Для людського організму не має значення позитивна емоція чи негативно, ми однаково витрачаємо на неї енергію. Від цього і втома після свят.

Наші діти такі самі, вони також втомлюються від емоцій, неважливо, позитивних чи негативних. Різниця тільки в тому, що втомлюються вони швидше. Наприклад, ви гуляєте три години, і зможете ще дві легко спілкуватися з друзями, розважатися, а дитина вже втомилась: крутиться біля вас, щось її не влаштовує, в дитячій кімнаті вже хтось з кимось свариться… І справа не в тому, що «він сьогодні погано спав (або не спав, або не їв…)» Справа лише в тому, що емоційно дитина втомилась. Все.

Чи може це бути причиною не брати дитину на свята, нехай, краще вдома, з бабусею, спокійненько? На деякі свята, може, дійсно, не брати. Наприклад, якщо не буде інших дітей, або мама з татом ну дуже вже хочуть «ульотну вечірку». Емоції дитині, як і дорослому, потрібні. Ми всі знаємо, що позитивні емоції позитивно впливають на нервову систему, серцево-судинну, шлунково-кишкову і навіть на ріст волосся та ще багато на що. А ось втома – зовсім інше. Втома – це виснаження. І та втома, при якій дитина вже влаштовує істерики – це багато. Організму така втома не потрібна.

Що ж ми можемо зробити, щоб мінімізувати емоційні втоми дітей під час свят? Давайте просто поміркуємо логічно. Взагалі, я впевнена, що у кожного з батьків вже є відповідь на це запитання стосовно своєї дитини, тому, якщо, якісь мої спостереження і висновки з вашої точки зору недоцільні, тоді використовуйте свої, унікальні методи. Ви, як батьки своєї дитини, краще відчуваєте, що їй потрібно.

Перше, що особисто мені здавалося доцільним – менше емоцій напередодні. Але як тільки мені прийшла в голову ця ідея, я одразу ж її відкинула, тому що немає більш абсурдної думки, ніж зменшувати кількість позитивних емоцій. Якщо є бажання чи можливість, то варто нею скористатися для їх отримання.

Але при цьому не менш актуальним буде друге – відпочити перед святом. Чому б ні? Добре виспатись, пограти в спокійні ігри, зайнятися творчістю. В фізичному плані сил буде витрачено менше, тому і втома прийде пізніше, але навряд чи на багато.

Третє – адаптувати вечірку під вечірку з дітьми. Я не маю на увазі, що обов'язково потрібно, щоб місце проведення вечірки мало величезну дитячу кімнату. На скільки я пам'ятаю зі свого дитинства: у моїх батьків збиралось по 12 дорослих і 8 дітей в однокімнатній квартирі, дитяча кімната у нас була під столом. Якщо ми вже гуляємо з дітьми, то не маємо права ігнорувати цей факт. І коли дітки приходять гратися до дорослих, не потрібно кричати:«Швидко повертайтеся у дитячу!!!». Чогось же вони прийшли, щось їм потрібно. Можливо, просто п'ять хвилин вашої уваги. А найкраще запропонуйте їм повеселитись разом. Наприклад, потанцювати чи запалити бенгальські вогні.

Четверте – щоб не сталось, не кричати, не сварити, не принижувати, не погрожувати при сторонніх (та і без них). Коли дитина розійшлась і не вже не чує що ви там їй кричите, не потрібно кричати ще голосніше (якщо і допоможе, то не надовго). Відведіть в бік і поговоріть спокійно.

П'яте – не ігноруйте. Багато хто з батьків вважає, що проявляє неабияку стійкість характеру, ігноруючи дитину, яка чимось не задоволена. Інші батьки втомились від істерик, а в контексті даної статті, можливо, самі втомились святкувати… Поставте себе на місце дитини: мене ігнорують – я не потрібен. Набагато краще приділити дитині трошки уваги: вислухати, або навіть просто дати посидіти у себе на ручках.

І останнє, що, на мою думку, потрібно враховувати: ви пішли гуляти з дитиною, тож будьте готові до того, що коли ви побачите, що ваша дитина втомилась, свято закінчиться і для вас. Тільки ви знаєте, скільки здатна витримати ваша дитина. Ваша дитина прийшла в цей світ не для того, щоб підлаштовуватись під вас, і не для того, щоб вас «прогнути». Наші діти – це щастя і можливість знову побути дітьми. І коли ви граєтесь, і коли просто йдете разом до крамниці, і коли святкуєте. Я б навіть сказала: особливо, коли святкуєте.


Олена Панченко, практичний психолог

Не забувайте заглядати на наш сайт dialog.ck.ua щоб бути в курсі всіх новин.

Немає коментарів:

Дописати коментар