Теорія розбитих вікон чи як це працює в житті.

Тео́рія розби́тих ві́кон — теорія, яку сформулювали Джеймс Вілсон (J. Q. Wilson) і Джордж Келлінг (G. L. Kelling) у 1982 році. Відповідно до цієї теорії, якщо хтось розбив скло в будинку і ніхто не вставив нове, то незабаром жодного цілого вікна в цьому будинку не залишиться, а потім почнеться мародерство. Іншими словами, явні ознаки безладу і недотримання людьми прийнятих норм поведінки провокують оточення теж забути про правила.

Ця теорія в тому чи іншому вигляді працює майже у всіх сферах суспільного життя. Живим прикладом є стихійні смітники на вулицях. Одні після прибирання зникають, інші з'являються знову.

Примітно те, що не з'являються вони в тих місцях, де не просто прибирається і вивозиться сміття, а ще й на місці колишнього сміттєзвалища з'являється гарний доглянутий газон. Якщо ж комунальники просто вивозять сміття і по собі залишають просто місце з ознаками перебування там звалища, то через деякий час смітник повертається і починає збільшуватися.

Зробити наші вулиці чистими — це не лише робота комунальних служб, це праця активістів, свідомих громадян, всього суспільства. І це під силу кожному з нас.